У яких випадках батькам варто звертатися за психологічною допомогою?

Іноді в житті виникають такі ситуації, коли доросла людина може розгубитися, незважаючи на свій багатий життєвий досвід. Враховуючи той факт, що досвід дітей значно менший, ніж у їхніх батьків, стає зрозумілим, що малеча може втратити орієнтири у новій ситуації та буде потребувати допомоги батьків. Але не завжди батьки можуть  її надати.

Такий вид як консультація дитячого психолога у різних випадках може дати підтримку не лише дітям, а й їхнім сім’ям. Це можуть бути як конфліктні, так і загрозливі життєві ситуації. До них фахівці відносять вагітність, народження дитини, народження брата чи сестри, травматичне відвідування дитячого садка, проблеми з навчанням у школі, розлучення батьків, різні особливості перебігу кризи підліткового віку, проблеми у стосунках з ровесниками, подальше навчання та пошук професії, нещасні випадки, катастрофи, хвороба, смерть близьких чи друзів, відрив від родинного дому, самостійний спосіб життя тощо.

Діти можуть потребувати вже психотерапевтичної допомоги, коли вони

o       чогось бояться;

o       кусають нігті;

o       постійно тримають пальці в носі;

o       значно частіше бавляться самі, аніж з друзями;

o       своє горе втамовують або надмірним харчуванням, або відсутністю апетиту;

o       страждають на енурез або енкопрез;

o       є надзвичайно неспокійними та галасливими;

o       не розмовляють та деградують;

o       мають потребу руйнувати та втікати;

o       постійно думають про щось погане;

o       є недовірливими;

o       часто потрапляють у неприємності;

o       почуваються виснаженими і безрадісними;

o       надто багато часу проводять за комп’ютером або телевізором (замінюючи ними спілкування);

o       стають залежними від медикаментів і алкоголю;

o       мають проблеми в грі (як у колективі, так і наодинці) або навчанні;

o       мають постійні головні болі або болі у животі;

o       мають розлади сну.

Якщо батьки протягом тривалого часу помічають один або кілька описаних симптомів у дитини, то їм варто звернутися за допомогою до фахівців у галузі дитячої психотерапії.

Дитячий психотерапевт з повагою ставиться до індивідуального світу дитини та її сім’ї, намагається якомога глибше зрозуміти цей світ. У процесі психотерапії зростають ресурси і можливості дитини та відповідальних за нею осіб (зазвичай батьків).

Фахівець може проводити роботу з батьками або одним із батьків, не залучаючи дитини до психотерапевтичної роботи (чим менша дитина, тим більш доцільно працювати з її батьками). Можливий інший варіант – курс психотерапії для дитини (часто така робота проводиться з підлітками), після кожного другого сеансу з дитиною, має відбуватися зустріч з батьками (або іншою відповідальною особою). Батькам необхідно отримувати повну інформацію з боку психотерапевта, щоби мати впевненість у діях фахівця, довіру до нього, а відтак, – шанс  обговорити під час психотерапії і власні розлади, хвороби, переживання, втрати тощо.

Дитяча психотерапія виконує функцію дитячої та батьківської самодопомоги. Надійний альянс батьків та фахівця є запорукою ефективності психотерапевтичного впливу.

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.