Depression. Photo: pixabay.com

Депресія — найпоширеніший у світі психічний розлад, від якого, за даними ВООЗ, страждає близько 300 млн людей. Це стан постійного (понад 2 тижні) пригнічення, який супроводжується втратою відчуття інтересу до будь-якої діяльності, відсутністю задоволення від звичних розваг, пригніченістю і тривожністю, нерідко навіть небажанням жити.

Через депресію у всьому світі відбуваються тисячі самогубств. За офіційними даними, депресія так чи інакше стає причиною загибелі близько 800 тис. людей, що є другою за частотою причиною смерті серед молоді віком від 15 до 29 років.

Перебіг депресії науковці пов’язують з низьким рівнем серотоніну в мозку (його також називають гормоном радості та щастя). Варто відзначити, що біологічна функція цього нейромедіатора значно глибша. Він відповідає за пізнання, навчання, пам’ять та численні фізіологічні процеси. У зв’язку з цим, депресія безпосередньо впливає і на фізичне здоров’я людини.

Симптоми депресії

Депресія проявляється по різному, в залежності від особливостей характеру людини. Як правило, у хворого відзначається похмурий настрій та песимізм, апатія та млявість. Серед основних симптомів фахівці виділяють:

  • швидку втомлюваність та фізичну слабкість, психомоторну загальмованість (через це людей з депресією нерідко називають лінивими та егоїстичними, при цьому, їм насправді складно справитись навіть з побутовими завданнями);
  • байдужість того, що відбувається навколо;
  • небажання проводити час з людьми, виходити гуляти, контактувати з ким небудь;
  • відчуття нікчемності, безпорадності, покинутості, непотрібності, безнадії (нерідко люди з депресією мають занижену самооцінку).
  • ангедонію (людина не може відчувати задоволення);
  • проблеми зі сном;
  • глікогевзію (наявність солодкого присмаку в роті за відсутності будь-яких причин);
  • проблеми з ухваленням рішень.

Люди, що страждають депресією, нерідко бажають забитися в кут і нікому не показуватись. Проводити час просто лежачи і нічого не роблячи. Оточуючі, як правило, не розуміючи серйозності ситуації, відіграють у цьому негативну роль, кажучи: «та таке з усіма, досить нити», або «не придурюйся, у всіх все значно гірше», «тобі просто лінь що-небудь робити, ти нікчемний». Так хворий ще більше замикається в собі, підвищується ризик самогубства.

Варто зрозуміти, що депресія — має досить затяжний характер. Якщо людина змогла на якийсь період частково позбутись симптомів (почала посміхатись, радіти життю, приймати активну участь у соціальному житті), це не означає, що вона вилікувалась. По-перше, це може бути гра на публіку, щоб здаватись здоровою. По-друге, в будь який час стан може погіршитись, і чим частіше це трапляється, тим глибшим може стати недуг.

Депресія заподіює надзвичайні психоемоційні страждання, які суттєво знижують якість життя людини, рівень її сімейної та соціальної адаптації, працездатності. Нерідко хвороба призводить до інвалідизації.

Важливо: схильність людини до депресії залежить і від генетичної спадковості.

Види депресії

Експерти виділяють два основні види депресії:

  • ендогенна — виникає без впливу оточуючого середовища (до цієї групи експерти відносять як генетичну схильність, так і нестачу серотоніну, дофаміну і норадреналіну, вітамінів групи D в організмі);
  • екзогенна (або психогенна) — є причиною зовнішніх факторів (виникає як наслідок сильного потрясіння: смерть близької людини, булінг (знущання), постійні конфлікти, складнощі на роботі тощо).

Також виділяють сезонні і епізодичні депресії (як приклад «осіння хандра», тривалість — від 2 тижнів до року, близько третини всіх людей проходять через неї). Якщо хвороба періодично повторюється, тоді вона класифікується як рекурентна або клінічна (триває від декількох місяців до кількох років, фази захворювання чергуються з ремісією).

Існує і більш довготривала форма депресії — дистимія, коли хвороба змушує людину страждати від двох років до десятиліть. При цьому, симптоми менш виражені. Інколи такий хронічний тип переходить у більш складну форму і іменується подвійною депресією.

Але і на цьому ще не все. Варто виділити біполярну депресію I типу, яка характеризується чергуванням фаз захворювання, ремісії і маніакальної форми. Хворобу називають маніакально-депресивним психозом. В даному випадку людина страждає не тільки від втомлюваності і небажання нічого робити, але і від гіперактивності, що супроводжується занепокоєнням і безсонням, втратою здатності до критичного мислення.

Є і біполярна депресія II-го типу. Її відмінність від першого типу — не спостерігаються фази надмірного підвищення настрою.

Серед складних видів виділяють депресивний психотичний епізод. В цьому випадку у хворого з’являються галюцинації і марення, необхідна негайна госпіталізація.

Фахівці в окремий тип виділяють і післяродову депресію, а також атипову. Якщо з першою все зрозуміло, то друга характеризується сонливістю і надмірністю в їжі, різкою зміною настрою та надчутливістю до того, що відбувається навколо, схильністю до панічних атак.

Лікування депресії

Врятувати людину від депресії буває вкрай складно. Для цього використовуються як психотерапевтичні методи, так і медикаментозні (традиційно антидепресанти). Вибір способу лікування залежить від виду хвороби.

В легких випадках, як то атиповий, лікар може запропонувати один із видів психотерапії, наприклад, арт-терапія, групова, психодрама тощо. Також можуть бути запропоновані фізичні вправи, дихальні техніки, йога і т.д.

В більш складних випадках застосовується когнітивно-поведінкова терапія, можуть додаватись медикаментозні засоби.

Що робити, якщо у вас депресія

Сучасне суспільство легковажно відноситься до даної проблеми і значно спотворило саме поняття «депресія». Одні просто не помічають симптомів серйозного захворювання, приписуючи людині лінь, песимістичність і ущербність. Інші називають депресією все підряд, зменшуючи вагу проблеми. Багато людей вважає хворих слабкими, що не здатні впоратись із недугом.

У зв’язку з цим спотворенням складно, часто соромно зізнаватись в біді навіть найближчим. У зв’язку з цим намагання оточуючих допомогти ще більше віддаляє, ізолює людину. Залишаючись сам на сам із проблемою, виникає суттєвий ризик погіршити своє становище.

Для початку варто зрозуміти, що депресія — ніяк не характеризує особу як слабку. Навіть найсильніші люди страждають від цього недуга.

По-друге, необхідно раціонально обдумати, з ким варто ділитись проблемою і хто дійсно зможе допомогти. Не слід розраховувати, що обраний кандидат зможе зарадити, це має бути декілька осіб. Не слід боятись звернутись за допомогою до експерта психолога, хто як не кваліфікована людина здатна розібратись в ситуації. Але і тут не треба думати, що лікар за один сеанс вирішить всі проблеми. Якщо експерт здався некваліфікованим, слід підшукати іншого, враховуйте людський фактор.

Як правило, при депресії фахівці рекомендують побільше займатись спортом, цей процес стимулює вироблення організмом дофаміну, ендорфіну, серотоніну та окситоцину, які в будь-якому випадку покращують настрій та викликають відчуття задоволення.

Важливо розуміти, що алкоголь і наркотики не просто не допомагають при депресії, а поглиблюють її, заганяючи людей у глухий кут, з якого складно знайти вихід.